Чисто по жіночому...

“...Чисто по жіночому, забитись в кут, потемнівшої від образ, кімнати...обняти себе своїми ж холодними руками, і думати...думати...думати, де ти не права! Дусити себе з середини нереальними картинками, які всі неодмінно починаються на “а якби я зробила так, тоді....“... і катувати себе ж щасливими закінченнями....
Чисто по жіночому, плакати, щоб стало легше! Ніби сльози колись виправляли ситуацію...вертали людей...стирали з пам'яті біль...чисто по жіночому, у це вірити....
Чисто по жіночому гріти в руках надію на завтрашній день, ніби це остання соломинка, за яку можна вхопитись, і врятувати себе від тортур....як там? “ я подумаю про це завтра“ .... ай справді...рятує...на наступні 30 секунд...
Чисто по жіночому писати листи ...вкладати в них нереальні зізнання...почуття...прохання...а потім знову ховати у шухляду, і ніколи не повертатись до них...ніколи...
Іноді, я б хотіла бути чоловіком.....“