Взаємне мовчання метеликів...

“...Шукати порятунку у всіх не сказаних тобі словах! Знаєш, їх безліч...і всі вони на дотик ~ ніжність...ні одного “прощай“ ...безліч “пробач“...а між ними безодня з зізнань, як нестримно не хочеться відпускати твоєї руки...
Іноді і слова закінчуються ...вимирають літери...ті які були написані...загублені між моїми пальцями і твоїм екраном, так і не відправлені...так і не сказані...залишені на самоті нашим мовчанням ...
Кажуть, коли людина помирає з середини, з‘являються зграї метеликів....сьогодні я бачила двох....“