“...Важко сказати, коли все закінчилось...коли перестало вистарчати сил тримати заліковані крила....коли віра стала прозорою...
Можливо, якогось вечора, коли думки зав‘язались на вузол...можливо, якогось ранку, коли не вистарчало зі сторони добрих слів та запашної кави...мабуть, свідомість видаляє з пам'яті такі контрольні точки! Просто, в якусь з чергових хвилин свого життя, раптово приходить розуміння завершення ще одної сторінки...крапка!
Іноді, важко стає тримати надію у долонях, коли на неї дихають холодом...рано чи пізно, ти ховаєш її у кишені, щоб не застудитись порожнечею.....“
Можливо, якогось вечора, коли думки зав‘язались на вузол...можливо, якогось ранку, коли не вистарчало зі сторони добрих слів та запашної кави...мабуть, свідомість видаляє з пам'яті такі контрольні точки! Просто, в якусь з чергових хвилин свого життя, раптово приходить розуміння завершення ще одної сторінки...крапка!
Іноді, важко стає тримати надію у долонях, коли на неї дихають холодом...рано чи пізно, ти ховаєш її у кишені, щоб не застудитись порожнечею.....“
Немає коментарів:
Дописати коментар