Мої плечі згинаються все нижче від твоїх рольових ігор....мої руки втрачають Віру....Мій хребет ламається від твоєї байдужості...
З тобою "відверто" перетворюється у чергову п'єсу, де ти граєш головну роль.....мені другорядною бути прісно. Я звикла до банальних цінностей, де "коли відчуваєш шкірою, це завжди взаємністю віддає"...
Мені б менше написаних слів....більше сказаних. Я звикла прозорістю почувати, не залишаючи все по заду, що по ночам дряпає спину, від докору "Не промовила пошепки".....
Мабуть, як завжди, я залишусь НЕ зрозумілою....НЕ почутою.....НЕ прочитаною...І якби мені хотілось, щоб по іншу сторону спільного міста, ти б хоч щось зрозумів, що між літерами кричатиме тобі у свідомості..."
Немає коментарів:
Дописати коментар