Згадуй про мене пошепки….затамувавши подих. Лиш так тобі згадається присмак ніжності, того мінімуму, що встигла подарувати тобі….Все інше залишиться під грифом «секретно» в черговій шухляді моєї свідомості, яку називаю «минулим»….
Найкориснішим вмінням для себе окреслюю «зачиняти двері». Краще стояти по середині….без визначених напрямків у наступні обійми…Так я залишусь здоровою, без сотень невиліковних захворювань, які руйнують людей від байдужості. Все ж, Краще я питиму віскі від самотності, ніж ліки, від того, що тебе нема поруч…. »
Немає коментарів:
Дописати коментар