Мені б земною! Не для кожного! Для тебе! Я не торгую на аукціонах своїми потребами! Мені вистарчить сонний подих на вушко, холодні долоні в моїх долонях, і закоханий погляд навпроти! Мені простота не руйнує комфорту. Мені не потрібні дорогі лоти! Я бажаю одного звичайного…зате свого!
Ти знаєш, в мені досить вітряно! В мені ціле море і порожні простори! Намалюй собі в уяві сіре небо і дощу прохолоду – це буду я, на березі шторму зовсім самотня, огорнута в спокій! Поряд жодного двох-поверхового дому і «ламборджині» за вікном! Просто, є я, тримаючи душу під светром. Промерзла наскрізь, з мокрим волоссям. Навколо лиш скелі і десь поруч твоя спина! Знав би ти, як я прагну опори і твого мовчання. І більше нікого, хто б мене кривдив!
Я прагну місця у світі, де б спілкувалась тільки з тобою! Де б обіймала тебе земного, усім про що з іншими ніколи! Де б, без жодного душевного макіяжу, говорила би правду про те, як мені тебе не вистарчало…
Я ніколи не була ідеалом…і для тебе не хочу бути святою! Давай бути справжніми один для одного?...»
Немає коментарів:
Дописати коментар