Залишити по собі мініатюру спогадів, де ще не встигла забруднити чорними плямами. Іноді, краще не озираючись. Знаєш, якщо при другому погляді ще виникають на серці запитання, краще піти….неодмінно, не озираючись….
Часом трапляються ті, які заслуговують зовсім іншого ставлення! Більше поваги…несамовитої гордості. Часом є люди, яких треба берегти…від власного болю…від прозорості. Не для всіх відвертість по втомлених плечах…не для кожного ярлики на душах зі значенням…
Іноді, краще піти. Залишити чайовими егоїзм на столі. Переступити величезними кроками всі свої «ні». Відпустити! Хоч одного вберегти від шлейфу спогадів зітканих твоїм монологом. Хоч в одного не встромити всі свої образи за минуле….Іноді, краще піти, щоб залишити хоч одного майже живого….
Іноді, краще піти…неодмінно, не озираючись…»
Немає коментарів:
Дописати коментар