Коли сідають батарейки...

«...Мабуть, осіння депресія, вже давно не в моді...і більшість знаходить для себе порятунок від сірого неба в спілкуванні та перетинанні власних кордонів! А я неймовірно сумую за мовчанням і дощем....
Рідше тепер натискаю «зелену» при вхідному дзвінку...на рінгтоні те, що спогади збуджує....тому, частіше хочеться слухати його, а ніж голос, по іншу сторону міста....
Батарейки сідають навіть у найвитриваліших....провірено часом. В кожного свій термін реабілітації....у мене ж, повноцінна осінь. Чужі трагедії не викликають емоцій...мабуть, броніжелети бувають не тільки тілесні...під шкірою, іноді, теж виникає щось сталеве...»