Кажуть, найважче зробити перший крок!
Людям властиво годувати себе страхами перед невідомим....А стоячи на місці, не страшно, втрачаючи щось неодмінно вагоме???
Для мене б життя не було б таким барвистим, якби в ньому було б відсутнє розчарування! Через таке гнітюче почуття, ми стаємо міцніші на одне "Ніколи більше"...вчимось викреслювати "лишніх", що обов'язково по переду ще знадобиться....
Поруч завжди знаходяться ті, кому твоє "завтра" не байдуже. Розплющуйте очі....вчіться бачити тих, хто в Вас свято Вірить....відпускайте у вільне плавання тих, хто стає для Вас тягарем....вони ж на дно і Вас потягнуть! Не бійтесь....вони не пропадуть....в них надто сталеве переконання, що вони НАДважливі!
Вірте в СЕБЕ....а не в крихкі опори поруч!
Я вдячна тим, що не дають мені сліпо йти шляхом, в кінці якого порожньо....вдячна тим, хто вчасно відкриває перед моїми очима інші дороги...Вдячна за Віру....і за те, що не даєте опускати рук...
І ще....вислів "Все що не робиться, робиться на краще..."...якось....якось, кожна хвилина моїх буднів кричить тепер підтверженням..."
Немає коментарів:
Дописати коментар