вівторок, 23 грудня 2014 р.

Він був земним... Вона ж позбулася неба!



«….
- Сідай! Годі бути такою повітряною! Я не встигаю за тобою в твої мрії…в мені над то мало бажання ростити крила! Мені земним вже звично! Личить більше примітив…і ти поруч, тримаючи мене за плечі…
- Як скажеш, любий!

Вона часто липла до нього словами. Цілими томами обіймала Його дні….а Йому мовчання хотілось понад усе. Він ніколи не розрізняв де картини Пікассо а де Моне. Ранок, сніданок, робота, обід…стандартне «Привіт, ну як ти?» тридцять секунд…а далі знову з головою у свої світи….

Перед сном Вона читала Ахерн, а Він воював в «XBox». Вона готувала на вечерю борщ, а Він поступово забував від яких квітів Вона шаленіє….Вона сиділа….мовчки…завжди поруч….вчилась повадкам земних. Забувала вірші….дивилась бойовики, видаляла з ноута драми. Її душевні рани сочились соленими сльозми….А Йому легкість текла по венам. В Її лексиконі вписувались мати…Його ніжність сідала за грати кожного разу, коли Він переступав спільний поріг….

Земною стала. Порізала крила Його словами. Поховала власні бажання….плямувала свої будні Його сніданками, хоч ніколи не їла зранку. Жертвувала своїм часом, щоб в Нього збільшувалась кількість годин, коли Він почуває себе щасливим. … Наївна…

Відмовилась від неба… А Йому земля завжди безмежною була, з різноманіттям чужих облич. Мов кліщ, впивався в її ребра, а Вона «добровільною» себе охрестила…..Спільний поріг…і Він, не в перше, по іншу сторону спільних стін. ….Йому Земне існування дозволяє все, від чого так палко відмовилась Вона у Небі…

- Ти чекай! Я неодмінно повернусь – говорив очима…словами ж..- я ніколи тебе не кохав…
- Чекатиму – говорила серцем, а насправді…- Я забуду тебе після завтра…

Сумлінне спільне мовчання! Його рука в іншій руці…в її всесвіті розмиті силуети тих, хто ніколи не розумітиме її сутність…..Він завжди повертається тоді, коли в неї прорізатимуться крила….Вона чекатиме, до поки не відчує на дотик небо!

Вони як ніхто розуміють значення слова «безкінечність»….»

Немає коментарів:

Дописати коментар