«…Не бійся бути собою!
Не бійся говорити навпроти усе те, що наповнює твої легені смутком…так і взірвешся повітряною кулькою, а ніхто і не знатиме, скільки ніжності у тебе під шкірою…
Не бійся дивитися в очі! Там душі цілується! Знаєш, навіть в хвилини мовчання, поглядом можливо сказати все…і навіть, трішечки більше….
Не бійся торкатись! Відкинь по далі усі внутрішні заборони через ліве плече! Не сковуй себе даремними «а може?»…..може вже і не бути! Даруй себе, і отримуй в дарунок інших….
Не тремти своїми клітинами від страху зробити помилку! Все життя складається з пазлів певних кроків! І не існує помилок….існує вибір. І сьогодні він залежить тільки від тебе! Відчини вікно…подивись….може саме там ти знайдеш відповіді на усі свої «а треба?»….
І не бійся впускати у двері зовсім чужих! Колись, і самі рідні були випадковими…пам’ятаєш? Ніколи не знаєш, хто з тобою дійде до кінця, а хто зрадить…але ні разу не тримаючи за зап’ястя, ти ніколи не взнаєш «а може, це був зовсім не випадковий?»
Прокидайся зі своїм настроєм….без насилу нафарбованих яскравих посмішок! Бо навіть сумуючи, ти такий все рівно комусь потрібен…просто тому, що для когось ти вже давно не чужий…..
Не бійся бути собою!...»
Не бійся говорити навпроти усе те, що наповнює твої легені смутком…так і взірвешся повітряною кулькою, а ніхто і не знатиме, скільки ніжності у тебе під шкірою…
Не бійся дивитися в очі! Там душі цілується! Знаєш, навіть в хвилини мовчання, поглядом можливо сказати все…і навіть, трішечки більше….
Не бійся торкатись! Відкинь по далі усі внутрішні заборони через ліве плече! Не сковуй себе даремними «а може?»…..може вже і не бути! Даруй себе, і отримуй в дарунок інших….
Не тремти своїми клітинами від страху зробити помилку! Все життя складається з пазлів певних кроків! І не існує помилок….існує вибір. І сьогодні він залежить тільки від тебе! Відчини вікно…подивись….може саме там ти знайдеш відповіді на усі свої «а треба?»….
І не бійся впускати у двері зовсім чужих! Колись, і самі рідні були випадковими…пам’ятаєш? Ніколи не знаєш, хто з тобою дійде до кінця, а хто зрадить…але ні разу не тримаючи за зап’ястя, ти ніколи не взнаєш «а може, це був зовсім не випадковий?»
Прокидайся зі своїм настроєм….без насилу нафарбованих яскравих посмішок! Бо навіть сумуючи, ти такий все рівно комусь потрібен…просто тому, що для когось ти вже давно не чужий…..
Не бійся бути собою!...»
Чудово написано! Мотивуюче!
ВідповістиВидалити