Стати крижаною на дотик…і вписати у свій словник трохи жорстокості…мабуть, набути мужності залишатись осторонь чужих світів, де мене звикли малювати надто хорошою…
Прокидатись по той бік не своїх декорацій…вчитись сумлінно маніпуляцій…і жити так, як кожен з тих, що залишив подряпини на моїх стінах… не звертаючи увагу на те, що у когось від мене тріщить голова…
Я волію залишитись незрозумілою…не прочитаною…не огорнутою в чиїсь слова про ніжність. Я належу, мабуть, до одної із тих категорій, які б’ються об лід, щоб збагнути свою незалежність, хоч навмисно прив’язуючи себе до чужих рук… надто туго, стрічками з довіри.…»
Немає коментарів:
Дописати коментар