"...Знаєш, коли тобі вже декілька років ЗА 25, всесвіт стає розмитішим....люди більш чужими....і кудись, зовсім в невідомому напрямку, тікає щирість....
Коли тобі "щасливо", ти намагаєшся затримати подих...бо ж вивчив, що ще секунда, і все знову стане чорно-білим...ти ж знаєш...як в дешевому блокбастері з передбачуваними спецефектами....
Коли тобі боляче, дістаєш по шматку з свідомості методи, що досвідом закарбувались у тебе десь на лівій стінці душі...головне, щоб нікого поруч...ти ж пам"ятаєш як це....за одну ніч вирощувати нові крила....бо коли тобі декілька років ЗА 25, за спиною їх було безліч різновидів....і кожні були на запах чужого тіла...
Я, мабуть, можу вважати себе на пів щасливою....бо наловчилась виливати душу на папір. Так стаю легшою на одне розчарування, а в середині звільняється місце для нових тих, кому слово "небайдуже" зовсім нічим не звучить....буденність у багатьох між ребрами...."
Коли тобі "щасливо", ти намагаєшся затримати подих...бо ж вивчив, що ще секунда, і все знову стане чорно-білим...ти ж знаєш...як в дешевому блокбастері з передбачуваними спецефектами....
Коли тобі боляче, дістаєш по шматку з свідомості методи, що досвідом закарбувались у тебе десь на лівій стінці душі...головне, щоб нікого поруч...ти ж пам"ятаєш як це....за одну ніч вирощувати нові крила....бо коли тобі декілька років ЗА 25, за спиною їх було безліч різновидів....і кожні були на запах чужого тіла...
Я, мабуть, можу вважати себе на пів щасливою....бо наловчилась виливати душу на папір. Так стаю легшою на одне розчарування, а в середині звільняється місце для нових тих, кому слово "небайдуже" зовсім нічим не звучить....буденність у багатьох між ребрами...."
Немає коментарів:
Дописати коментар